Батькам!!! Як розпізнати кризовий стан дитини
Підлітковий вік цей вік – це другий виток розвитку Я, але вже як егоїзм. Тобто Я направлене не в середину, а на зовні. Формування особистого Я приймає соціальний характер – хто Я у суспільстві? Відбувається переосмислення свого місця у суспільстві, свого значення,своєї позиції, своїхможливостей, ідентифікація себе із соціумом. Позиція “Я – головний” змінюється на позицію “Що Я означаю”. Враховуючи особливості та складності підліткового періоду, внутрішні зміни, емоційну нестабільність, психологічні зміни мають величезний вплив на формування світогляду. Дитина піддає сумніву всі цінності, які передали батьки, знаходиться у пошуку своєї особистості і самоусвідомлення, що впливає на її ставлення до оточуючих, особливо до близьких людей. Але ж діти у такому віці ще не здатні взятии відповідальність за своєжиття, тому мають величезну
потребу у підтримці батьків та розумному ставленні до їх пошуків своєї особистості.
Основну причину таких бурхливих проявів одні психологи вбачають в тому, що дорослі незмінюють своєї поведінки у відповідь на появу у підлітків прагнення до нових форм взаємин із батьками та вчителями. Інші розглядають «кризу тринадцяти років» як пряме відображення процесу статевого дозрівання…
Вираженими симптомами названої кризи є:
1. Зниження продуктивності навчальної діяльності (а також спроможності нею займатися) навіть у тих сферах, де підліток обдарований.
2. Негативізм. Підліток ніби відштовхується від оточуючого середовища, схильний до сварок, порушень дисципліни, переживаючи водночас внутрішнє занепокоєння, невдоволення, прагнення до самотності та самоізоляції.
Але, поведінка підлітка під час кризи не обов’язково має негативний характер.
1. Негативізм яскраво виражений у всіх сферах життя. Триває таке від кількох тижнів до випадків, коли підліток надовго самоізолюється від родини, є надмірно збудливим, або ж навпаки, байдужим. Подібні болісні й гострі прояви негативізму спостерігаються у 20% підлітків.
2. Приблизно 60% підлітків проявляють негативізм лише в окремих життєвих ситуаціях, насамперед як реакцію на негативний вплив середовища (сімейні конфлікти, гнітюча атмосфера в школі…)
3. У 20% підлітків негативізм у поведінці взагалі не проявляється. Підліток намагається зайняти місце дорослого в системі реальних стосунків між людьми, тому для нього і мужність, і сміливість, і одяг важливі передусім у зв’язку з цією соціальною позицією. Центральне місце в житті підлітка займає спілкування з товаришами, яке набуваєтакої цінності, що нерідко відтісняє на другий план і навчання, і навіть стосунки з рідними, що і відіграє важливу роль у розвитку особистості підлітка.До дружніх стосунків ставляться особливі вимоги: взаємна відвертість та розуміння, рівність, чуйність, здатність співпереживати, вміння зберігати таємниці…
Саме тут (побудова стосунків з другом та дії в їхніх рамках) відбувається пізнання підлітком іншої людини і самого себе, розвиваються засоби такого пізнання як :уміння порівнювати, аналізувати й узагальнювати вчинки друга та власні,бачити їх етичну сутність і оцінювати її, розширення уявлень про власну особистість та особу
товариша, зміни в оцінюванні інших та самооцінка…. Інтерес до однолітків протилежної статі сприяє розвитку вибіркової спостережливості: зауважуються навіть незначні зміни у поведінці, настроях, переживаннях та реакціях людини, яка подобається.
Невиконання розпоряджень дорослого, нехтування обов’язками, протест – усе це ніщо інше, як боротьба підлітка за зміну існуючого типу стосунків.
Вони вимагають поваги до власної особистості та людської гідності, довіри та самостійності, тобто істотно обмежують права дорослого та розширюють свої власні. Характер спілкування з дорослими істотно впливає на особливості самооцінки підлітків. Цей вік характеризується емоційною нестабільністю та імпульсивністю поведінки. Підлітки часто спочатку діють, а вже потім думають про наслідки, хоча усвідомлюють при цьому, що варто було б вчинити.
