НЕ ЗГАСНЕ ВЕЛИЧ КОБЗАРЯ
Є імена, що увібрали в себе душу народу, стали невід’ємною частиною його життя. Саме таким для українців є ім’я Тараса Григоровича Шевченка - славетного і величного митця, поезія якого дихає правдивістю; людини, що від самого народження була покликана уславлювати свою Батьківщину й самою душею переживати з нею тяжкі часи. Його творчість можна сприймати по-різному: любити чи не любити, критикувати чи схвалювати, проте байдужим вона не залишає нікого. Навіть сьогодні, бульше, ніж через півтора століття після смерті Великого Кобзаря, написані ним твори хвилюють, навчають, тривожать душі.
Долучившись до традиційного проведення Шевченківських днів, ми знову і знову перегортаємо сторінки життя та творчості Кобзаря, поринаючи у світ його думок, почуттів, хвилювань за долю свого народу. Невмирущій славі українського генія були присвячені виховні години по класах «Шевченко в моєму серці», які учні провели разом з класними керівниками. Шкільний бібліотекар Г.П. Прилуцька підготувала книжковий вернісаж «Тарасові твори сяють, як зорі». Виставка під назвою «Шевченко – художник» відкрила для нас талант Тараса Григоровича як майстра пензля. А шкільні художники В. М. Максимчук, Ліза Дубик, Олеся Драган, Поліна Бондар, Cвітлана Триволенко, Саша Шандренко, Ваня Ніколаєнко, Саша Козій продемонстрували власне бачення творів Кобзаря, взявши участь у виставці малюнків «Світ Шевченка очима дітей». Виявивши бажання сучасно та творчо представити Т.Г. Шевченка як поета, учні та вчителі долучились до челенджу «Шевченку – 207», продекламувавши невмирущі вірші Кобзаря.
І сьогодні, на сучасному етапі розвитку України, саме Великий Кобзар зі своєю творчістю є духовним наставником для кожного українця, прикладом справжньої відданості і любові до рідної землі. Ми пам’ятаємо славного сина нашого народу, вшановуємо його пам’ять. Шевченківське слово живе поміж нас , гнівне і ніжне, полум’яне і міцне. Живе Кобзар у пам’яті народу, живуть його слова, і мрії, і думки…
