Баланс між «хочу» і «треба» (для школярів)
Намалюйте на аркуші сектори (можна назвати «галявини») – червоним, жовтим, зеленим кольорами. І поясніть дитині, що є дозволеним для кожного кольору (яка поведінка - для якої сфери життя).
ЧЕРВОНИЙ – я роблю те, що потрібно, що скаже мама / тато / вихователь / тренер / вчитель.
ЗЕЛЕНИЙ – я роблю, що хочу.
ЖОВТИЙ – ми обговорюємо, домовляємось; я роблю те, що хочу, але з певними обмеженнями.
Дуже багато примх, протестів, непослуху буває в двох випадках.
1. Коли забагато зеленого.
Слова «потрібно» тут нема. Дитина не звикла до відмов, знає, що всього можна домогтися істерикою.
2. Коли забагато червоного.
Заборони створюють задушливу атмосферу, й дитина починає відвойовувати бодай малий клаптик зеленої галявинки… Причому вона не розуміє, що саме реально відвоювати, а що – нереально, та не вміє домовлятися (адже жовта галявина теж не проявлена), протестує проти всього підряд, навмання – а раптом вийде хоча б на трішки посунути межу червоної галявини.
Пояснюємо дитині значення галявин.
Для унаочнення робимо паперову ляльку й три сукні для неї. Дитина залучається до оформлення вбрання, розфарбовуючи одну сукню в червоне, другу в зелене, третю – в жовту.
У зеленій сукні можна гуляти зеленою галявиною, у жовтій – жовтою.
Проблеми починаються, коли лялька в зеленій сукні приходить на червону галявину (приклад з життя: дитина не слухає, перебиває, робить що хоче на уроці в школі). Або лялька в червоній сукні приходить на зелену галявину (ситуація дозволяє гратися й робити що хочеш, а дитина очікує вказівок). Це невідповідність ситуації.
Батьки часто теж плутають галявини, в різний час або одночасно посилають різні чи й протилежні меседжі щодо правил (чому ти такий несамостійний? і де твоя шапка?!) . Тож важливо бути послідовними й чіткими.
ЗЕЛЕНА галявина – це твій вибір.
ЧЕРВОНА – це моє рішення.
ЖОВТА – твій вибір у визначених мною межах (наприклад, зроби уроки в будь-який час протягом дня, але до 20:00).
